- розорювати
- —————————————————————————————розо́рювати 1дієслово недоконаного видуорати—————————————————————————————розо́рювати 2дієслово недоконаного видурозоряти
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розорювати — I юю, юєш, недок., розора/ти, рю/, ре/ш, док., перех. Обробляти землю плугом, сохою; орати. || Орючи необроблювані землі, вводити їх у господарський обіг. || Орючи, знищувати що небудь. || Робити борозни плугом на поверхні ґрунту, на снігу. II… … Український тлумачний словник
грабувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Розбійницьким нападом віднімати що небудь у когось, викрадати щось. 2) перен. Нещадно експлуатувати, розорювати податками, стягненнями, поборами … Український тлумачний словник
розорати — див. розорювати I … Український тлумачний словник
розорюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розорювати I … Український тлумачний словник
розорювання — я, с. Дія за знач. розорювати I … Український тлумачний словник
розорюватися — I юється, недок. Пас. до розорювати I. II див. розоритися I … Український тлумачний словник
розорятися — I я/юся, я/єшся і рідко розо/рюватися, ююся, юєшся, недок., розори/тися, зорю/ся, зо/ришся, док. 1) Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. 2) перев. док., розм. Витратити свої кошти, гроші; розтратитися … Український тлумачний словник
орати — 1) (обробляти землю плугом, ралом), зорювати, зорати, заорювати, заорати, розорювати, розорати; піднімати, підіймати, підняти, підійняти (зі сл. пар , цілина , зяб ); зяблювати (орати на зяб) 2) див. борознити … Словник синонімів української мови